Жовтень 2015 року — це дата коли я приїхала працювати на один (ну два роки максимум) по контракту в Дубай. Зараз вже квітень 2020 і я досі тут. Зона комфорту часом затягує. Як мені прийшла така ідея переїхати в Емірати? Все було просто. Я постійно хотіла кудись поїхати, жити за кордоном, відкривати для себе нові можливості і горизонти. Тоді я була вся в Китаї Так як тільки звідти повернулася. Я не можу сказати, що думала про життя Еміратах і що це було мрією.
Навіть і не думала про туристичну подорож сюди.
Я вірю, що випадковості не випадкові і так сталося і цього разу. Отож, одного дня, я відкрила свою електронну пошту і там був імейл стосовно роботи в Дубай, в одному із готелів. Я прочитала все швиденько і закрила те все, бо куди ж це їхати в Емірати, там куча арабів які мене заберуть в рабство і продадуть . Мої стереотипи були такі безпідставні Наступного дня, чогось мені захотілося знову перечитати той імейл, але я його вже не знайшла. Так як мені було цікаво, а блогерів тоді не було, я ввела в пошук в Google робота в Дубай і знайшла декілька агенцій які займаються підбором персоналу. Я все перечитала. Ще були сумніви, але і в мене був час на роздуми, так як я зрозуміла, що мені не вистачає 2 речей щоб пройти співбесіду: англійської і досвіду роботи ( у моєму випадку я розглядала вакансії в готелі) Я записался на курси англійської і знайшла роботу адміністратором, щоб було що додати до резюме. Чим більше часу проходило, тим більше я думала про Дубай. Десь через 6-8 місяців роздумів за і проти, я вирішили спробувати. Агенція, яка займалася моїм працевлаштуванням це @ukrpersonal я заповнила анкету. @nataligerman_photo зробила професійні фотки І через деякий час я отримала перше запрошення на інтерв’ю (співбесіда). Інтерв’ю було в Києві і посада на яку подавала резюме— хостес. Інформацією я володіла мінімальною і не дуже мала уявлення про туристичний бізнес (Hospitality) в Еміратах. Я думала, що робота буде легка, не треба буде напрягатися. Просто посміхайся і все.. але Маленьке уточнення — хостес в ресторані і івент хостес це різні речі. І про специфіку роботи розкажу пізніше. На співбесіду прийшов мужчина рекрутер, британець.
Вся співбесіда, від початку і до кінця, була виключно англійською. На початку він розповів про компанію, про житло (Acommodation) і про життя в Дубай. Мені було дуже важко його зрозуміти і треба було реально напрягатися, щоб почути слова, які ті знаєш і зрозуміти контекст. Після його презентації, почалася співбесіда один на один. Я не пам`ятаю точно скільки нас було, але група була величенька. Коли мене визвали, від страху забула все що знала, окрім hello. Він мене зрозумів, дав водички, я зібралась. Дала відповоді на його запитання, навіть в кінці він сказав що моя англійська не така вже і погана. Ми попрощалися і я очікувала на результат. Через декілька днів, мені сказали, що співбесіду я пройшла, але на позицію офіцантом. Так як себе офіціантом я не бачила, я відмовилася…. Тут перший момент і перша порада. Реально оцінюйте свої можливості коли шукаєте роботу і не погоджуйтесь на аби що, якщо це не ваше. Потім буде дуже складно так як стандарти високі.
Через декілька днів, я отримала ще одне запорошення на інтерв’ю від компанії EMAAR. В готель the Address downtown.
Тут було декілька етапів: 1 етап — телефонний дзвінок від представників із відділу кадрів (HR) До цієї співбесіди я готувалася, бо вже знала чого очікувати і в принципі, не було так страшно як першого разу. 2 етап — скайп співбесіда. Все пройшло легко. Співбесіда була із директором Food and Beverage ( не знаю як це перекласти, але це людина яка відповідає за ресторанний бізнес в готелі. Жінка була з Австрії. Розуміти її було дуже легко. Запитувала стандарті питання типу: «чого ти хочеш переїхати в Емірати», «що ти знаєш про країну», «чи подобається працювати з людьми» і як відносишся до людей з інших країн. Замітка Це дуже інтернаціональна країна. І тут дуже — дуже багато вихідців із південної і південно-східної Азії ( Індія, Пакистан, Шрі Ланка, Бангладеш, Філіппіни, В’єтнам і тд). У кожної національності є свої особливості і треба бути готовим до всього особливо коли працюєте чи живете з ними
Відповідно, я була дуже зелена і всіх людей любила (саме в минулому часі) Я мала свої питання на готові. Навіть знайшла записку, що мене цікавило: — Як далеко місце роботи від місця проживання — Скільки людей живе в квартирі. Як називається район — Чи є медичне страхування — Чи надають форму (форма у мене була дуже страшна на першому місці роботи. Краще б її не надавали) В принципі, умови працевлаштування майже скрізь однакові, якщо ви їдете працювати в готель, але краще завжди уточнити всі деталі. Можливо,щось нове зараз з’явилося.
В загальному: Роботодавець вам оплачує переліт в одну сторону
Робить вам робочу візу ( НА ТУРИСТИЧНІЙ ВІЗІ працювати не легально, а тут з законами все строго.
По приїзду вам надають кімнату в accommodation ( типу апартаменти)
Ну кімната не тільки ваша. Ви будете її ділити з 2-3-4 сусідами. Краще запитати скільки людей зазвичай живе разом. Хлопці окремо — дівчата окремо. Сусіди бувають дуже різні. У мене на почтку була травма
проходите медичну перевірку.
І якщо все норм, працюєте
Але по прїзду ви підписуюте контракт і якщо ви його розриваєте до закінчення терміну дії, ви платите штраф (переліт + віза + медична перевірка)
У кожній компанії різні правила, тому рекомендую уважно подмати і звісити всі за і проти. Працювати в готелі реально не просто і моя перша зп тут була близько 500 долл. Це просто нічого в Еміратах, але тоді я цього не знала.
Така робота не підійде людям хто хоче:
швидко заробити і поїхати додому.
в hospitality все відбувається поступово і треба важко працювати якщо ваша ціль кар`єра, гарна зп і тд
якщо ви від початку не любите працювати з людьми.
якщо ви від початку трохи расист
Я знаю, що зараз можливо знайти і інші роботи (для новеньких) і в принципі є набаго кращі варіанти і пропозиції ніж були в мене, але досвід від першого місця роботи я отримала величезний (як позитивний так і негативний)